Столичний медіаринок на порозі значних змін та перетворень. Економічна нестабільність вдарила по ринку реклами, внаслідок чого бюджети видавничих домів почали зменшуватися. Газети і журнали змінюють формат, скорочують працівників та урізають їм зарплати. Експерти прогнозують масовий продаж збиткових медійних проектів інвесторам та переформатування ринку. Таку тенденцію вони вважають закономірністю, адже ринок друкованих ЗМІ вже перегрітий і потребує змін.
Реклама дала збій
Як стало відомо «Хрещатику», через економічну нестабільність у країні та світову фінансову кризу ринок реклами на столичному медіаринку наблизився до обвалу. І це саме восени, коли прибутки ЗМІ від реклами є найбільшими протягом року. «Якщо останніх п’ять років динаміка зростання реклами щорічно становила близько 30 відсотків на рік, то наразі відбувся незапланований спад, тоді як саме на осінь припадає найбільше пропозицій з реклами»,— сказав «Хрещатику» генеральний директор Української асоціації видавців друкованої продукції Олексій Погорєлов. Водночас прибутки від реклами окремих видань становлять 25—75 % їхніх бюджетів.
Рекламісти констатують скорочення як корпоративної реклами (банки та компанії), так і споживчої (продукти харчування і товари широкого вжитку). Як повідомляють «Хрещатику» джерела в рекламних колах, кількість угод порівняно з минулим роком скоротилася майже удвічі, відповідно удвічі зменшилися прибутки ЗМІ. Наразі медіаринок рятується за рахунок довгострокових договорів, а короткострокових нині не укладають.
Видавці затягують паски
Зменшення обсягів реклами миттєво позначилося на фінансах видавництв та окремих видань. Вони почали оптимізувати свої витрати. Зокрема «Газета по-українськи» оголосила про зміну формату й почала виходити раз на тиждень. Газета «КомерсантЪ» також оголосила, що скоротила з дванадцяти до восьми кількість своїх щоденних шпальт. Видавці газети «24» перейшли на п’ятиденний формат замість шести разів на тиждень. Крім того, в цьому виданні оголосили про скорочення 100 журналістів. Менше сторінок тепер і в «Дзеркалі тижня» та «Экономических известиях».
Окремі ж видання почали економити кошти за рахунок зменшення зарплат своїм працівникам. Як повідомляють джерела «Хрещатика» в столичних ЗМІ, таким шляхом пішли «Газета по-київськи», де почалося ще й скорочення штату. Аналогічна ситуація склалася і у виданні «Контракти». Як повідомили «Хрещатику» на анонімних засадах в низці київських газет і журналів, які належать різним видавничим домам, наразі працівникам не лише зменшили зарплати в середньому на $ 100—150, а й виникли проблеми із вчасною виплатою грошей персоналу, її затримують від літа.
А через кризу та низьку рентабельність з медіаринку вже пішла нідерландська видавнича компанія Telegraaf Media Group (TMG) — учора вона продала український портал безплатних оголошень Emarket.ua. Раніше компанія оголосила, що хоче збути всі свої активи, котрими володіє в Україні. А це газета «Обзор», журнали What’s on, «Мастер», «Домус Дизайн», «Любимая», Glance, «Панорама», «Гид», сайти Whatson-kiev.com і Obzor.ua. TMG готова продавати проекти як портфельно, так і окремо, як це сталося з Emarket.ua. Причому раніше компанія хотіла це зробити лише з деякими з них. Наразі ж Telegraaf Media Group прагне піти зовсім із українського медіаринку, на якому працює з рентабельністю, меншою за 15%.
Своєю чергою за скороченням кількості шпальт у газетах експерти прогнозують ще й зникнення з ринку нерентабельних та неокупних проектів: передусім це стосується сегменту безплатних газет («15 минут», «Пульс», «Газета нашого району»). Також ринок оздоровить закриття ще близько двох десятків газет та журналів другого і третього «ешелонів», вважають маркетологи. Крім того, за їхніми словами, наразі на ринку праці відбувається логічне оздоровлення, адже зарплати журналістів у Києві вдвічі перевищують середній показник зарплат журналістів у країні ($ 450) та вже давно не відповідають тенденціям на ринку праці. При цьому інтенсивність праці журналіста нічим не поступається роботі представників інших професій та не вимагає видатних навиків,— зазначають вони та прогнозують, що після масового звільнення журналістів із газет на ринку праці відбудеться профіцит кадрів, через що рівень зарплат журналістів може впасти до $ 500.
Провал стратегій
Також однією з головних причин ситуації, в якій опинилися столичні видавництва, експерти називають провал маркетингових стратегій та фінансові прорахунки з інвестуванням. В результаті чого на ринку з’явилися видання, які самі себе не окупають. «В останні роки на ринку з’явилося багато газет і журналів низької якості і без чіткої редакційної політики. Вони не забезпечують регулярний читацький інтерес та ефективність розміщення реклами»,— наголосив «Хрещатику» виконавчий директор рекламної компанії MediaE-Group Сергій Ільницький. Зокрема, на думку експерта, яскравим прикладом невдалої концепції застосовано в журналі «Главред» (холдинг «Главред медіа»), який пов’язаний із іменем депутата V скликання Олександром Третьяковим. При тому, що в журнал уже інвестовано за різними даними до $ 300 тис. «Тобто аналогічні проекти є з самого початку збитковими, адже столичний ринок уже давно перенасичений видавничими пропозиціями, і такі журнали програють конкурентну боротьбу щоденним газетам, на які припадає найбільший споживацький попит»,— зазначив Сергій Ільницький. За словами експерта, наразі на ринку відбудеться оздоровлення, адже така кількість ділових та щоденних видань рано чи пізно призвела б до обвалу. Світова фінансова криза стала каталізатором. До того ж видання зловживали політикою, до якої у населення виникла апатія, а також невдало розраховували терміни рентабельності.
Стратегічні ноу-хау від «Главред медіа»
Та попри кризу у видавництві, окремі учасники ринку пішли на неординарні заходи. Зокрема, видавничий дім «Главред медіа» оголосив про перехід до щоденного формату «Нової газети». При цьому вона виходить на 12 шпальтах щодня, а в четвер спецвипуск друкують на 32 шпальтах. А її головний редактор Олег Нипадимка заявив, що в газеті працюватиме майже сто журналістів. Такий маркетинговий хід викликав в учасників ринку лише іронічні усмішки, адже, за прогнозами маркетологів, навряд чи газета наблизиться до популярності своїх головних конкурентів — щоденних газет Києва. А на додачу до «геніального» маркетингового бліц-кригу «Нова газета» потрапила в епіцентр скандалу через плагіат: візуальний супровід промо-кампанії «Нової газети» штрих у штрих повторює рекламу австралійської пошти, розробленої агентством M & C Saatchi з Мельбурна.
Однак, за прогнозами маркетологів, наразі вихід на ринок нового продукту є дочасним, адже споживач до цього не готовий: медіаринок перегрітий, а ситуація на ньому стабілізується не раніше осені наступного року. «Рекламодавці через фінансову кризу самі оптимізують свої витрати та логічно скорочують витрати на рекламу, якій, до слова, за дослідженнями міжнародних маркетингових компаній, довіряє не більше 5 відсотків українських читачів»,— сказав «Хрещатику» фінансовий аналітик компанії Ultima-Group Анатолій Гавриленко. За його словами, ситуація на медіаринку аналогічна ситуації в будівництві, металургії, фінансовому секторі, коли компанії та потужні гравці ринку прагнуть скоротити свої видатки на довгострокові проекти, заощаджуючи та оптимізуючи значні кошти. Тому після кризи на ринку залишаться лише ті видання, які працюватимуть з високою рентабельністю, а не так, як це склалося наразі.
kreschatic.kiev.ua
Реклама дала збій
Як стало відомо «Хрещатику», через економічну нестабільність у країні та світову фінансову кризу ринок реклами на столичному медіаринку наблизився до обвалу. І це саме восени, коли прибутки ЗМІ від реклами є найбільшими протягом року. «Якщо останніх п’ять років динаміка зростання реклами щорічно становила близько 30 відсотків на рік, то наразі відбувся незапланований спад, тоді як саме на осінь припадає найбільше пропозицій з реклами»,— сказав «Хрещатику» генеральний директор Української асоціації видавців друкованої продукції Олексій Погорєлов. Водночас прибутки від реклами окремих видань становлять 25—75 % їхніх бюджетів.
Рекламісти констатують скорочення як корпоративної реклами (банки та компанії), так і споживчої (продукти харчування і товари широкого вжитку). Як повідомляють «Хрещатику» джерела в рекламних колах, кількість угод порівняно з минулим роком скоротилася майже удвічі, відповідно удвічі зменшилися прибутки ЗМІ. Наразі медіаринок рятується за рахунок довгострокових договорів, а короткострокових нині не укладають.
Видавці затягують паски
Зменшення обсягів реклами миттєво позначилося на фінансах видавництв та окремих видань. Вони почали оптимізувати свої витрати. Зокрема «Газета по-українськи» оголосила про зміну формату й почала виходити раз на тиждень. Газета «КомерсантЪ» також оголосила, що скоротила з дванадцяти до восьми кількість своїх щоденних шпальт. Видавці газети «24» перейшли на п’ятиденний формат замість шести разів на тиждень. Крім того, в цьому виданні оголосили про скорочення 100 журналістів. Менше сторінок тепер і в «Дзеркалі тижня» та «Экономических известиях».
Окремі ж видання почали економити кошти за рахунок зменшення зарплат своїм працівникам. Як повідомляють джерела «Хрещатика» в столичних ЗМІ, таким шляхом пішли «Газета по-київськи», де почалося ще й скорочення штату. Аналогічна ситуація склалася і у виданні «Контракти». Як повідомили «Хрещатику» на анонімних засадах в низці київських газет і журналів, які належать різним видавничим домам, наразі працівникам не лише зменшили зарплати в середньому на $ 100—150, а й виникли проблеми із вчасною виплатою грошей персоналу, її затримують від літа.
А через кризу та низьку рентабельність з медіаринку вже пішла нідерландська видавнича компанія Telegraaf Media Group (TMG) — учора вона продала український портал безплатних оголошень Emarket.ua. Раніше компанія оголосила, що хоче збути всі свої активи, котрими володіє в Україні. А це газета «Обзор», журнали What’s on, «Мастер», «Домус Дизайн», «Любимая», Glance, «Панорама», «Гид», сайти Whatson-kiev.com і Obzor.ua. TMG готова продавати проекти як портфельно, так і окремо, як це сталося з Emarket.ua. Причому раніше компанія хотіла це зробити лише з деякими з них. Наразі ж Telegraaf Media Group прагне піти зовсім із українського медіаринку, на якому працює з рентабельністю, меншою за 15%.
Своєю чергою за скороченням кількості шпальт у газетах експерти прогнозують ще й зникнення з ринку нерентабельних та неокупних проектів: передусім це стосується сегменту безплатних газет («15 минут», «Пульс», «Газета нашого району»). Також ринок оздоровить закриття ще близько двох десятків газет та журналів другого і третього «ешелонів», вважають маркетологи. Крім того, за їхніми словами, наразі на ринку праці відбувається логічне оздоровлення, адже зарплати журналістів у Києві вдвічі перевищують середній показник зарплат журналістів у країні ($ 450) та вже давно не відповідають тенденціям на ринку праці. При цьому інтенсивність праці журналіста нічим не поступається роботі представників інших професій та не вимагає видатних навиків,— зазначають вони та прогнозують, що після масового звільнення журналістів із газет на ринку праці відбудеться профіцит кадрів, через що рівень зарплат журналістів може впасти до $ 500.
Провал стратегій
Також однією з головних причин ситуації, в якій опинилися столичні видавництва, експерти називають провал маркетингових стратегій та фінансові прорахунки з інвестуванням. В результаті чого на ринку з’явилися видання, які самі себе не окупають. «В останні роки на ринку з’явилося багато газет і журналів низької якості і без чіткої редакційної політики. Вони не забезпечують регулярний читацький інтерес та ефективність розміщення реклами»,— наголосив «Хрещатику» виконавчий директор рекламної компанії MediaE-Group Сергій Ільницький. Зокрема, на думку експерта, яскравим прикладом невдалої концепції застосовано в журналі «Главред» (холдинг «Главред медіа»), який пов’язаний із іменем депутата V скликання Олександром Третьяковим. При тому, що в журнал уже інвестовано за різними даними до $ 300 тис. «Тобто аналогічні проекти є з самого початку збитковими, адже столичний ринок уже давно перенасичений видавничими пропозиціями, і такі журнали програють конкурентну боротьбу щоденним газетам, на які припадає найбільший споживацький попит»,— зазначив Сергій Ільницький. За словами експерта, наразі на ринку відбудеться оздоровлення, адже така кількість ділових та щоденних видань рано чи пізно призвела б до обвалу. Світова фінансова криза стала каталізатором. До того ж видання зловживали політикою, до якої у населення виникла апатія, а також невдало розраховували терміни рентабельності.
Стратегічні ноу-хау від «Главред медіа»
Та попри кризу у видавництві, окремі учасники ринку пішли на неординарні заходи. Зокрема, видавничий дім «Главред медіа» оголосив про перехід до щоденного формату «Нової газети». При цьому вона виходить на 12 шпальтах щодня, а в четвер спецвипуск друкують на 32 шпальтах. А її головний редактор Олег Нипадимка заявив, що в газеті працюватиме майже сто журналістів. Такий маркетинговий хід викликав в учасників ринку лише іронічні усмішки, адже, за прогнозами маркетологів, навряд чи газета наблизиться до популярності своїх головних конкурентів — щоденних газет Києва. А на додачу до «геніального» маркетингового бліц-кригу «Нова газета» потрапила в епіцентр скандалу через плагіат: візуальний супровід промо-кампанії «Нової газети» штрих у штрих повторює рекламу австралійської пошти, розробленої агентством M & C Saatchi з Мельбурна.
Однак, за прогнозами маркетологів, наразі вихід на ринок нового продукту є дочасним, адже споживач до цього не готовий: медіаринок перегрітий, а ситуація на ньому стабілізується не раніше осені наступного року. «Рекламодавці через фінансову кризу самі оптимізують свої витрати та логічно скорочують витрати на рекламу, якій, до слова, за дослідженнями міжнародних маркетингових компаній, довіряє не більше 5 відсотків українських читачів»,— сказав «Хрещатику» фінансовий аналітик компанії Ultima-Group Анатолій Гавриленко. За його словами, ситуація на медіаринку аналогічна ситуації в будівництві, металургії, фінансовому секторі, коли компанії та потужні гравці ринку прагнуть скоротити свої видатки на довгострокові проекти, заощаджуючи та оптимізуючи значні кошти. Тому після кризи на ринку залишаться лише ті видання, які працюватимуть з високою рентабельністю, а не так, як це склалося наразі.
kreschatic.kiev.ua
Комментариев нет:
Отправить комментарий