У прес-конференції та церемонії офіційного відкриття виставки взяли участь директор музею Віра Виноградова, колекціонер Олександр Фельдман, професор Світлана Рибалко, зберігач колекції японського мистецтва Державного Ермітажу Олексій Боголюбов та президент Міжнародної асоціації різьбярів нецке Комада Рюсі. Під час київської презентації Рюсі-сан, озброєний величезною кількістю оригінальних інструментів, провів майстер-клас зі створення мініатюрної скульптури.
Ця виставка є одним з перших кроків на шляху відкриття приватних колекцій – важливого й необхідного процесу, який веде до збільшення культурного надбання нашої країни. В умовах недостатнього державного фінансування культури приватний сектор має відігравати важливу роль у створенні музеїв та збагаченні Музейного фонду України. Відомо, що в усьому світі кращі музеї створювалися саме меценатами, на основі приватних колекцій. Тому сьогодні одним із головних завдань у цій сфері має стати створення єдиного реєстру культурної спадщини, незалежно від того, у якій колекції знаходиться предмет – приватній чи державній, і яку культуру він представляє – українську чи японську. Тільки так ми зможемо інтегруватися у світовий культурний простір та зайняти в ньому гідне місце.
Найближчим часом всі колекції Олександра Фельдмана займуть своє місце в експозиції музею, який він планує відкрити у Харкові. Крім того, колекціонер надає допомогу державним музеям України. Так, він неодноразово передавав у дарунок Харківському художньому музею експонати зі свого зібрання, у тому числі двічі – твори японського мистецтва. У червні 2009 р. такий же дарунок – 12 творів мініатюрної пластики – отримав і Музей мистецтв ім. Богдана та Варвари Ханенків.
Самобутнє мистецтво окімоно (букв. «поставлена річ») народилося в епоху Мейдзі (1867-1912) внаслідок синтезу традицій японського різьбярства та європейського досвіду реалістичної пластики. Можливість познайомитися з окімоно Захід отримав вже в перші десятиліття існування цього культурного феномену. Невеликі скульптури зі слонової кістки, що репрезентували різьбярське мистецтво Японії на Всесвітніх виставках кінця XIX – початку XX ст., привернули пильну увагу західної публіки: з одного боку, в них розкривався загадковий, екзотичний світ, а з іншого – вони цілком відповідали європейським естетичним уподобанням.
Справжнім тріумфом для окімоно стала славнозвісна Японсько-Британська виставка, що проходила навесні 1910 р. у Лондоні. Надаючи цій виставці дуже великого значення, уряд Японії вирішив показати мистецькі твори найвищого ґатунку. Справді, тоді окімоно викликали щире захоплення не тільки у звичайних глядачів, але й у вимогливих мистецтвознавців та колекціонерів, змінили традиційні уявлення європейців про японське мистецтво різьблення по кістці.
Японсько-Британська виставка 1910 р. має безпосереднє відношення і до колекції Олександра Фельдмана. Саме там експонувався твір Удагави Кадзуо «Мати, що годує немовля». Талановитий майстер кілька разів втілював розроблену ним модель молодої матері, яка по праву здобула славу «японської мадонни». Один з бронзових екземплярів знаходиться нині у збірці відомого британського колекціонера Нассера Д. Халілі (Лондон). Найцінніший варіант, вирізаний з кістки, став візитною карткою колекції Олександра Фельдмана.
Традиція колекціонування окімоно бере початок з Всесвітніх виставок. Сьогодні вони зберігаються не тільки у музеях Японії, таких як Токійський національний музей, галерея Сьото та музей Токаяма, але і в Музеї Вікторії та Альберта (Велика Британія), Антропологічному музеї університету Міссурі та музеї Іллінойського університету (США), Краківському Національному музеї (Польща), Державному Ермітажі (Росія) тощо, не говорячи вже про приватні зібрання. Серед останніх слід виділити згадану вище колекцію Нассера Д. Халілі.
Збірка окімоно, що є частиною The Feldman Collection, нараховує більше 200 предметів і вважається однією з найбільш представницьких у Європі. Серед її перлин – твори Удагави Кадзуо, Ісікави Комея, Моріно Коріна, Асахі Мейдо та інших видатних представників Токійської школи різьблення, що яскраво репрезентують японський реалізм кінця XIX – початку XX ст. Саме ці майстри представляли здобутки японського різьбярського мистецтва на міжнародних виставках на Заході, які відкрили широким колам європейців багатогранну культуру Країни Вранішнього Сонця.
В Музеї мистецтв ім. Богдана та Варвари Ханенків виставлено кращі окімоно з колекції Олександра Фельдмана. Поряд зі скульптурними шедеврами, вирізаними з кістки, в експозиції можна побачити високохудожні композиції з бронзи та твори декоративно-ужиткового мистецтва, що також відносяться до окімоно. Жанрово-сюжетне розмаїття (від міфологічних персонажів до побутових сценок та анімалістки), віртуозність виконання, ретельність у передачі деталей, пластична виразність – все це приковує погляд, зачаровує, створює відчуття контакту з японською культурою.
Виставка триватиме до 16 травня.
Источник
Комментариев нет:
Отправить комментарий